- Перегляди: 2606
Біблія конкретно не згадує аборти. Але, незважаючи на це, у ній міститься багато відомостей, які роблять зрозумілою Божу позицію стосовно абортів. У Єремії 1:5 говориться, що Господь знає нас ще до моменту нашого формування у материнському лоні.
Ще поки тебе вформував в утробі матерній, Я пізнав був тебе, і ще поки ти вийшов із нутра, тебе посвятив, дав тебе за пророка народам! Єремії 1:5
Псалом 138:13-16 розповідає про Божу участь у нашому з’явленні і формуванні ще у лоні.
Бо Ти вчинив нирки мої, Ти виткав мене в утробі матері моєї,Прославляю Тебе, що я дивно утворений! Дивні діла Твої, і душа моя відає вельми про це!І кості мої не сховались від Тебе, бо я вчинений був в укритті, я витканий був у глибинах землі!Мого зародка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчинені, коли жодного з них не було... Псалом 138:13-16
Вихід 21:22-25 стверджує, що людина, яка спровокує смерть дитини у лоні матері, має бути покараною так само суворо, як і за вбивство.
А коли будуть битися люди, і вдарять вагітну жінку, і скине вона дитину, а іншого нещастя не станеться, то конче буде покараний, як покладе на нього чоловік тієї жінки, і він дасть за присудом суддів. А якщо станеться нещастя, то даси душу за душу, око за око, зуба за зуба, руку за руку, ногу за ногу, опарення за опарення, рану за рану, синяка за синяка. Вихід 21:22-25
Це свідчить про те, що Господь розцінює життя ненародженої дитини таким же, як і життя дорослої людини. Для християн аборт не є тим моментом, у якому жінка може застосувати своє право вибору. Це питання життя і смерті людської істоти, долю якої може визначити лише Господь (Буття 1:26-27; 9:6).
Перше поширене заперечення проти християнської позиції стосовно абортів виражається у наступному питанні: «А як же стосовно вагітності у результаті зґвалтування чи інцесту?». Як жахливо б не було для жінки завагітніти після зґвалтування чи інцесту, хіба аборт, вбивство дитини – це вихід? Злом зло не поправиш! Дитину, яка з’явилась на світ у результаті зґвалтування чи інцесту, можна віддати на виховання порядної сім’ї, що не може мати дітей, або ж виховувати самостійно. Знову ж таки, дитина не винна у помилках чи нещастях своїх батьків.
Інший аргумент стосується випадків, коли життю матері загрожує небезпека. Відверто кажучи, це – найважче питання, яке стосується абортів. Але, перш за все, давайте згадаємо, що аборти, які зроблені з цієї причини, складають менше однієї десятої частини від загальної кількості абортів. Нажаль, набагато більше таких жінок, які роблять аборти, тому що просто не хочуть «псувати» своє тіло, ніж тих, для яких вагітність є загрозою здоров’ю. Також, не слід забувати і про те, що наш Бог здатний творити чудеса. Він в силі захистити життя матері і дитини всупереч усім застереженням лікарів. Врешті-решт, це питання має вирішуватися виключно між чоловіком, дружиною і Господом. Кожна пара, яка зіткнулась з такою ситуацією, повинна молитись Господу, щоб Він дав їм мудрість вчинити так, як Він того бажає (Якова 1:5).
Насправді, 94% абортів на землі здійснюються зовсім з інших причин, ніж загроза життю вагітної матері. Переважну більшість цих випадків можна віднести до банального небажання батьків дати життя зачатій ними дитині. Це – великий злочин! І навіть у більш складних 6% аборт не повинен розцінюватись як єдиний вихід. Життя дитини в утробі матері, безсумнівно, вартує того, щоб зробити все можливе, щоб не перервати його і зберегти.
Для тих, хто все-таки зробив аборт, ми хочемо сказати, що як би не було, цей гріх може бути прощений так само, як і інші. Усі гріхи можуть бути прощеними через віру у Христа (Івана 3:16; Римлянам 8:1; Колосянам 1:14). І жінка, яка вирішує зробити аборт, і чоловік, який підштовхує її на це, і лікар, що виконує це, – усі вони можуть бути прощені, але лише через істинну віру в Ісуса Христа.
