- Перегляди: 2153
15 вересня 2012 року напередодні свята дня батька в Катедральному Соборі УГКЦ відбудуться вечірні чування починаючи з 18:00 і до 21:00.
Мета чувань: привернути увагу до ролі батька в житті дитини, а, зокрема, в збереженні життя дитини.
Ласкаво просимо!
БОГ СОТВОРИВ БАТЬКА (казка)
Коли милостивий Бог заходився творити батька, то спершу виготовив манекен - доволі високий і кремезний.
Але один із янголів, що саме знаходився поблизу, мовив:
- Татуню, а що то за батько? Якщо дітей створив такими крихітними, як дірочки в сирі, то навіщо витворюєш такого дебелого батька? Та ж не зможе він грати у шашки, поки не стане навколішки. Не приголубить дитя на сон грядущий, згорнувшись клубком, і навіть не поцілує, як не складеться навпіл...
- Твоя правда, - відповів Бог, усміхнувшись, -та якщо я зроблю його меншим, то діти не матимуть на кого дивитися вгору, задерши голову.
І коли згодом ліпив батькові руки, то зробив їх досить великими та дужими.
А янгол нахилився, приглядаючись до творива, і несхвально промовив:
- Татуню, як такими ручищами можна зав'язати дитині бантик, застебнути чи розстебнути ґудзика, заплести кіску чи витягти з пальчика скалку?
- І це правда, - з усмішкою відповів Бог, - зате ж долоні достатньо широкі, аби вмістити все, що можна знайти у дитячій кишені, а водночас достатньо малі, аби погладити маля по голівці чи міцно притиснути до грудей тай захистити від цілого світу.
Бог саме взявся ліпити ноги, нечувано довгі та грубі, коли ж янгол не витримав знову:
- Чи ти й справді гадаєш, ніби на такі ножища можна вранці схопитися з ліжка, щоб заспокоїти дитину, яка плаче? Чи протиснутись через зграйку дітлахів, не роздушивши принаймні двох із них?
- Не бійся, - усміхнувшись, відказав Бог, - ноги вийдуть на славу. От побачиш: вони не дадуть упасти, коли батько з дитиною бавитимуться в коня і вершника. Крім того, ними чудово гратимуть у футбола, бігатимуть із дитям наввипередки чи триматимуть тіло, коли дитя носитимуть на плечах, а ще хвалитимуться черевиками, завеликими, найбільшими з усіх.
Бог працював цілу ніч, аби звірити людині-батькові лиш незначну кількість слів, зате обдарувати його сильним і таким, що викликає довіру, голосом; дати йому очі, спроможні бачити все і при тім не втрачати спокійно-поблажливого виразу. Проте чогось бракувало.... Янгол довго думав, що ж довершить цей образ батька і тоді, останнім дотиком Бог створив сльози. Після чого звернувся до свого янгола із запитанням:
- Ну як, тепер ти переконався, що батько може любити так само віддано, як і мати?
(Ерма Бомбек)
